П`ятниця, 06.12.2019, 22:34
Вітаю Вас Гість | RSS

Освіта Диканщини

Меню сайту

Освіта Великої Рудки

У перші роки після революції у селі Велика Рудка була відкрита початкова школа, яка в 1932 році реорганізована в семирічну школу. Школа жила веселим і цікавим життям. Учні не тільки навчалися, але й допомагали місцевому колгоспу „Правда Диканщини”, який тільки-но почав спинатися на ноги.

Ш  к  о  л  а      в     д  о  в  о  є  н  н  и  й      
п  е  р  і  о  д

З 1940 року у школі вивчали українську мову та літературу, арифметику, російську мову та літературу, історію СРСР, історію УРСР, ботаніку, фізику, астрономію, алгебру, геометрію, фізкультуру, каліграфію, німецьку мову, трудове навчання та інші предмети.

Директором школи у цей період був Курбацький Андрій Іванович. Учителем початкових класів працював у 1939 – 1940 роках Яценко Платон Іванович.

Єдиного шкільного приміщення не було, тому учні навчалися у кількох селянських хатах.

Учителі поселялися на квартирах у жителів села, а влада оплачувала їх проживання. У школі були створені піонерська та комсомольська організації. Молодших школярів приймали в жовтенята. У піонери приймали всіх учнів середніх класів.

 Ш  к  о  л  а     в    р  о  к  и      в  і  й  н  и

Мирне життя народу перервала війна. Деякий час школа не працювала, діти не навчалися, молодь вивозили до Німеччини на каторжні роботи. У 1941 році проводжали на фронт вчителів та випускників школи. Не всі повернулися додому. Загинув на фронті директор школи Курбацький А.І., Науменко С.Й. На заклик земляка Сергія Івановича Колісника посилати допомогу фронту відгукнулися не тільки дорослі, але й школярі. Так, учні Ланівської школи зібрали 211 карбованців у фонд дітей-сиріт. Вася Плескач – 14 крб., Вася Кобиляцький – 32 крб. Школа почала працювати, але не вистачало  вчителів, підручників, зошитів. До 1 жовтня учні старших класів працювали на колгоспних ланах: копали буряки, картоплю, моркву, чистили кукурудзу, навіть вручну вибивали соняшник. Взимку приміщення школи опалювали дровами. Писали на старих газетах саморобними ручками і чорнилом із сажі чи бузини. Але до знань був великий потяг. За партами сиділи учні-переростки. У дівчат був одяг: спідниці, сорочки з полотна, але сорочка була вишита, а ще для святкового одягу – фарбували полотно.

Післявоєнні роки були дуже важкими.  22 вересня 1943 року Велику Рудку було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Відновили роботу партійні органи та органи Радянської влади. Комуністична партія прагнула забезпечити контроль над усіма сферами життя, розставляла комуністів на відповідальні його ділянки. Це стосувалося й освіти. Після закінчення училищ та інститутів у Велику Рудку прибули вчителі і почали навчати дітей. Учні закінчували 7 класів, отримували свідоцтва про семирічну освіту і продовжували подальше навчання в інших закладах (технікумах, ФЗУ) або залишалися в рідному селі. Учні продовжували допомагати колгоспу: вели боротьбу з шкідниками с-г культур: збирали довгоносиків на плантаціях цукрових буряків, вирощували зелену масу для маленьких поросят. Велика увага приділялася фізичному загартуванню учнів. Учні, які здали норми з фізичної підготовки, отримували значки БГТО і ГТО. За активну участь у вирощуванні і зборі врожаю на пришкільних ділянках кращих юннатів нагороджували книгами та грошовими преміями. Грошова премія становила від 25 до 150 крб. У той час обов’язковими були роботи на ділянках.

До 1974 року школа була розміщена в кількох приміщеннях, що знаходилися в різних місцях села:
 

 


                

 


            У 1974 році відкрила двері своїм учням та вчителям нова красуня – двоповерхова восьмирічна школа на 192 учнівських місця, збудована за кошти місцевого колгоспу ім.Карла Маркса. Ініціаторами будівництва нової школи були голова колгоспу Супруненко Олександр Феофанович та директор школи Дяченко Андрій Сидорович.


               

Перших випускників у самостійне життя випустив класний керівник Мороз Дмитро Олександрович (всього 14 учнів)

  в 1984 році Великорудківська восьмирічна школа була реорганізована у середню (І-й випуск 10 класу у 1985 ‑ 1986 н.р. 18 учнів, директор школи Пелінський Михайло Степанович, класний керівник Бабич Тетяна Василівна.

          У 1984 році Степанівська восьмирічна школа реорганізована в початкову. У педагогічний колектив прийшли вчителі зі Степанівської школи: Кузь Лідія Олександрівна – вихователем групи продовженого дня, Тітова Олександра Олександрівна – вихователем ГПД, Люшняк Світлана Павлівна – учитель російської мови та літератури, а також Шокодько Іван Григорович, молодий спеціаліст, учитель історії та географії.

У 80-х роках виникла в країні нова освітня ситуація. Це відчувалося і у Великорудківській школі. Далеко не всі випускники оволодівали програмою середньої школи. Заідеологізований виховний процес не передбачав національного і духовного виховання. Шкільна освіта істотно відставала від потреб соціально-економічного розвитку суспільства. Тому система освіти вимагала докорінної перебудови.

У 1988 році було розроблено „Основні напрямки реформи загальноосвітньої школи”, в яких передбачалося здійснення змін у системі виховання і навчання підростаючого покоління.

Так, у школі було введено факультатив „Сучасна ідеологічна боротьба та молодь”, новий курс „Етика і психологія сімейного життя” та основи інформатики й обчислювальної техніки. Працювали КІД „Планета” (керівник Ребро Любов Петрівна). Перші уроки нового навчального року проводилися часто біля пам’ятника загиблим воїнам. Відповідна робота велася з військово-патріотичного виховання. Були сформовані загони для гри „Зірниця” та „Орлятко”. Щорічно проходили тактичні військові навчання на місцевості, стрільби з МК гвинтівки та автомата Калашникова.

Велика увага приділялася харчуванню школярів. У 60‑ті роки учні отримували на великій перерві молоко та чай за рахунок місцевого колгоспу, а пізніше – гарячі сніданки за символічну ціну 5 копійок, які отримували у колгоспній їдальні. У 80-х роках  гарячі сніданки та обіди забезпечував Диканський комбінат громадського харчування, обіди готувалися у шкільній їдальні.

У 70-х – 90-х роках у Великорудківській школі працювали вчителі:

Супруненко Ганна Миколаївна, Ребро Любов Петрівна, Вовк Віктор Іванович, Кислюк Іван Іванович, Толмачов Микола Дмитрович, Толмачова Євгенія Іллівна, Пелінська Алла Григорівна, Гордівська Віра Сергіївна, Заіченко Віктор Іванович, Бирюк Оксана Іванівна, Дяченко Андрій Сидорович, Бабич Тетяна Василівна, Пелінський Михайло Степанович, Ригована Лариса Іванівна, Нерух Лідія Володимирівна, Степарук Любов Іванівна, Скокленьов Борис Євгенійович, Бондаренко Світлана Анатоліївна, Мисик Іван Олексійович, Шокодько Іван Григорович, Мисик Лідія Олександрівна, Люшняк Світлана Павлівна, Тітова Олександра Олександрівна, Глушко Світлана Юріївна, Коваль Надія Олександрівна, Лисова Наталія Андріївна, Лисов Сергій Владиславович, Волошина Наталія Миколаївна, Неділько Зоя Григорівна, Шкурпела Людмила Яківна, Чижма Тамара Василівна, Абдулаєва Лариса Сергіївна, Завгородня Людмила Іванівна, Бородай Василь Іванович, Очкань Володимир Іванович, Кива Валентин Олексійович, Оніпко Ніна Іванівна, Рева Валентина Петрівна, Кива Оксана Миколаївна, Дворник Валентина Дмитрівна, Яковенко Валентина Олександрівна, Волкова Поліна Григорівна, Четверило Віктор Петрович, Демченко Тетяна Олексіївна, Лісовенко Людмила Іванівна, Кальник Андрій Якович, Кальник Людмила Іванівна, Бажан Ірина Вікторівна, Чорновол Лариса Мусіївна, Терещенко Юрій Васильович, Кобиляцька Софія Іванівна, Міщук Віта Іванівна, Кармазіна Людмила Миколаївна, Федорова Світлана Петрівна, Кудря Ірина Іванівна.

З 2001 року працювали Бехтер Ірина Леонідівна, Макаренко Наталія Владиславівна.

По-різному склалися долі великорудківських учителів. Одні прибували і вибували, інші залишилися у В.Рудці. І нині користуються повагою серед жителів села вчителі-пенсіонери Кобиляцька Л.І., Кобеляцька С.І., Тютюнник Г.С., Ребро Л.П., Тітова О.О., Пелінський М.С., Мисик І.О.

Віддавши свої знання і вміння, навічно залишилися у великорудківській землі Сердюк О.І., Дяченко А.С., Райда Я.П., Мороз Д.О., Супруненко Г.М., Сорока Г.К., Левадний Т.А., Ільченко І.К.

Біля 20-ти випускників школи поєднали свою долю з учительською професією. Їх не лякали й не лякають труднощі вчительської праці. Так, у даний час працюють учителями Безноси Віктор та Володимир, Брус Тетяна, Бундур Оксана, Жданова Людмила, Федосова Ірина, Ребро Григорій, Лукаш Лариса, Сидоренко Володимир, Кішінець Олександр, Тютюнник Володимир та ін.

Великий внесок у справу навчання та виховання підростаючого покоління вносили директори та їх заступники. Директорами школи працювали:

       1957 -1958 рр. – Ільїн Абрам Рафмілович

       1958 – 1964рр. – Медяник Іван Андрійович

       1964  - 1976 рр. – Дяченко Андрій Сидорович

       1976 – 1979 рр. – Мороз Дмитро Олександрович

       1979 – 1981 рр. – Заіченко Віктор Іванович

       1981 – 1982 рр. – Ригована Лариса Іванівна

       1982 – 1988 рр. – Пелінський Михайло Степанович

       з 1988 року – Заіченко Віктор Іванович

Заступниками з навчальної та виховної роботи в різні роки працювали

Мороз Д.О., Ригована Л.І., Неділько З.Г., Бондаренко С.А., Кива В.О., Кива О.М.

 

Уболівали за стан навчання та виховання й були причетними до всього, що відбувалося в школі, старші піонервожаті: Онищенко Любов Петрівна, Толмачова Євгенія Іллівна, Матюшко Павло Васильович, Ребро Тетяна Василівна, Пелінська Алла Григорівна, Артеменко Галина Миколаївна, Поп Володимир Іванович, педагоги-організатори : Дворник Валентина Дмитрівна, Жданова Людмила Олександрівна, Кива Оксана Миколаївна;

лаборанти:  Бундур (Кива) Оксана Миколаївна, Таран Валентина Петрівна, Гарнишев Сергій Вікторович, Лукаш Наталія Олексіївна, Андрейцева Інна Іванівна, Жданова Людмила Олександрівна, Болтунова Наталія Володимирівна, Бабенко Валентина Василівна;

завгоспи: Савка Мар’яна Іванівна, Коваленко Ірина Іванівна, Зінченко Таміла Володимирівна, Дмитренко Марія Федорівна, Ребро Лідія Олексіївна,  Яцко Світлана Степанівна;

бібліотекарі: Ребро Любов Петрівна, Мисик Лідія Олександрівна, Дашевська Галина Феодосіївна.

У Ч Н І,   Я К І  З А К І Н Ч И Л И     Ш К О Л У     З  
М Е Д А Л Л Ю:

 

з о л о т о ю:

2005р. – Касян Володимир Миколайович

2007р. – Мисик Ліна Іванівна

 

с р і б н о ю:

1998р. – Кузь Світлана Олександрівна

1999р. – Ригований Валентин Олексійович

2000р. – Касян Вадим Миколайович

2002р. – Касян Лілія Миколаївна

2006р. – Безнос Павло Анатолійович

 

Учні, які закінчили Великорудківську школу
на „відмінно” з Похвальними листами:

 

1964р. – Оніпко Михайло Григорович

               Чернова Валентина Володимирівна

                Олексієнко Ольга Михайлівна

1965р. – Дяченко Володимир Андрійович

1968р. – Ільченко Лідія Іванівна

               Кузь Світлана Григорівна

1969р. – Грінченко Тамара Дмитрівна

1970р. – Вовк Тамара Вікторівна

1971р. – Одуд Любов Миколаївна

1972р. – Воскобойник Ганна Олексіївна

               Оніпко Віра Миколаївна

1973р. – Брус Михайло Іванович

               Пилипенко Наталка Іванівна

                Решетило Надія Сергіївна

1974р. – Павлій Володимир Андрійович

               Мороз Павло Дмитрович

1975р. – Кішінець Олександр Миколайович

               Кушпіль Любов Михайлівна

1979р. – Павлій Світлана Андріївна

               Таран Валентина Петрівна

1983р. – Лукаш Наталія Олексіївна

1986р. – Лісовенко Людмила Іванівна

1996р. – Кузь Світлана Олександрівна

1997р. – Ригований Валентин Олексійович

1998р. – Касян Вадим Миколайович

1999р. – Барило Наталія Сергіївна

2000р. – Касян Лілія Миколаївна

2003р. – Касян Володимир Миколайович

2004р. – Безнос Павло Анатолійович

2005р. – Мисик Ліна Іванівна

2012р. – Бойченко Катерина Сергіївна

2012р. – Мансирова Анастасія Магаммадівна

2012р. – Мостепанюк Євгенія Миколаївна

 


ПЕДПРЕСА
Календар
«  Грудень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів