Понеділок, 16.09.2019, 09:39
Вітаю Вас Гість | RSS

Освіта Диканщини

Меню сайту

Освіта Стасів

Стасівська школа бере свій початок з 1912 року, як свідчить колгоспник Кирило Артамонович  Могилка, який брав безпосередню участь в її будівництві, а потім був з перших днів роботи техробом в ній. 

Він розповів нам, що зимою 1912 року завезли матеріал, а ранньої весни заклали фундамент. Протягом 1912 року і аж до осені 1913 року  йшло будівництво. 

Восени 1913 року розпочалось навчання. З дня її заснування і до Великої Жовтневої соціалістичної революції вона іменувалась земська чотирьохкласна  школа.

Першу сторінку педагогічної діяльності в нашій школі відкрили Кирило Панасович Квітковський, який з перших днів працював її завідуючим, і вчителька Євгенія Полінарівна Сотник. 

Але справжнім трудолюбивим, відданим своїй справі був завідуючий школою Григорій Мільович Кондратюк, який працював з 1922 по 1926 рік.

Разом з Кондратюком працювала вчителькою Тетяна Іванівна Домненко, яка пізніше стала заслуженою вчителькою Української РСР.

До 1931 року школа була початковою, а в 1932 році реорганізована в семирічну. До 1955 року це була двохкомплектна семирічна школа

У цьому ж році вже  вдруге, посівши  І місце у районному огляді екологічних агітбригад, в рамках фестивалю «Збережемо Земну красу»; агітбригада «Горицвіт» (Олефір Н.Г.) стала учасницею обласного огляду.  

У 2010 році наша гімназія зустріла гостей: вчителів історії, української мови і літератури шкіл району. Присутні познайомилися з  кімнатою образотворчого мистецтва ім. М.Башкирцевої. були проведені уроки вчителями: Батир Л.В. (учитель української мови та літератури), Бідною Г.Г. (учитель історії).

Історичною датою для жителів нашого села стало 22 грудня 2010 р. В цей день на 2 сесії Стасівської сільської ради VІ скликання депутатами одноголосно був прийнятий Герб села Стасі, автором якого є художник-аматор Калініченко А.О. Активними учасниками розробки були і учні гімназії.

Команда дівчат Стасівської гімназії імені М. Башкирцевої. Фіналісти обласних змагань у місті Лубни.

гентом 270-290 учнів. 


З перших днів після звільнення Стасів від німецько-фашистських загарбників Стасівська семирічна школа розпочала свою роботу в приміщенні, яке чудом уціліло.

З жовтня 1943 року – перший дзвінок після двохрічної перерви сповістив, що радянська школа продовжує навчати своїх дітей.      

З 1955 року вона стає однокомплектною семирічною школою. Різке зменшення учнів у школі пояснюється двома причинами: по-перше, наслідки Великої Вітчизняної війни; по-друге, в сусідньому с. Михайлівці відкрита семирічна школа.

До Великої Вітчизняної війни Стасівська семирічна школа постійно займала місце в числі передових шкіл району.

Сумлінно працювали над виконанням своїх обов’язків в навчально-виховні роботі школи в цей період Шелудько В.М., директор школи, загинув на фронті Великої Вітчизняної війни, Коротченко Т.А., завуч школи, загинув на фронті Великої Вітчизняної війни.

Починаючи з 1944 року, чверть століття незмінно працював директором школи чудовий організатор, захисник Сталінграда, інвалід Великої Вітчизняної війни Григорій Костянтинович Корячко. Школа під його керівництвом успішно здійснювала завдання по навчанню і вихованню учнівської молоді.

За цей час з стін школи вийшли чудові люди, прекрасні працівники всіх галузей народного господарства, а саме:

·        Кикоть Василь  Іванович – народний артист Української РСР;

·        Голуб Василь Григорович – артист Полтавського драматичного театру імені Гоголя

·        Попенко Володимир Васильович – член спілки художників України і багато інших.

У 1959 році школа реорганізовується в восьмирічну.

Шістдесяті роки… Школа працює над питанням здобуття середньої освіти працюючою молоддю села. При школі відкрито навчальний консультаційний пункт Диканської заочної середньої школи.

Сімдесяті роки … В селі створено два великі господарства: птахофабрику і радгосп.

Старе шкільна приміщення вже не задовольняє вимог сьогоднішнього дня.

За ініціативою директора птахофабрики Яковенка Олексія Петровича в 1975 році в селі розпочато будівництво нової двохповерхової школи на 320 учнівських місць.



1 вересня 1976 року справили новосілля. Радощам учнів, вчителів і батьків не було меж.

З перших днів у новому приміщенні навчання розпочалось за кабінетною системою.

В 1977 році за ініціативою директора школи Бабенко Федора Сидоровича створюється картинна галерея. Перші експонати подарував випускник школи, член Спілки художників України Попенко Володимир Васильович.

Багато полотен для галереї написав художник-любитель, наш земляк із  с. Великі Будища Яхно Григорій Іванович, який нині проживає в м. Хабаровську.

Пізніше поступили картини від заслуженого художника України Непийпива Василя Гнатовича, який народився в с. Стасі та художників з Ленінграда.

У школі розпочато створення музею художниці і письменниці Марії Костянтинівни Башкирцевої, яка народилася в с. Гавронці.

У 1978 році Стасівську восьмирічну школу реорганізовано в середню, першим директором якої став Бабенко Федір Сидорович.

Уродженець села Стасів Федір Сидорович навчався з першого по сьомий клас в Стасівській семирічній школі. Учасник Великої Вітчизняної війни.

Свою трудову діяльність на ниві народної освіти розпочав у своїй рідній школі вчителем з 1951 року.

У 1979 році зроблено перший випуск десятого класу Стасівської середньої школи. І хоч їх було лише десять, та це був добрий початок.

У 1982 році в школі навчається 335 учнів.

Приміщення школи, яке збудоване в 1976 році по проекту восьмирічки на 320 місць, вже не задовольняє вимог часу.

Потрібно створювати додатково кабінети, бо з кожним роком збільшується число класів-комплектів.

Час вимагає добудови шкільного приміщення.

Полтавська птахофабрика, шефи школи, дають згоду на добудову. Замовлено проект. 

Проект виготовлено, але будівництво заморожено. Постає питання двозмінки. Та в зв’язку з введенням  нового приміщення дитячого садка «Пролісок» школі передане старе приміщення, що розв’язало питання двозмінки. В пристосованому приміщенні розмістилося 4 початкові класи, де розміщалися діти-шестирічки у підготовчому класі.

У 1984 році  Бабенко Ф.С., який на протязі одинадцяти років працював директором школи, пішов на заслужений відпочинок. На його місце призначено директором школи Писиголовця Ю.І. 

У 1984 році на заслужений відпочинок пішов Коротченко Іван Полікарпович, вчитель української мови та літератури, який працював на протязі 35 років у школі. Прекрасний учитель, хороший наставник молоді, має багато послідовників. За видатні успіхи у навчально-виховній роботі у 1955 році присвоєно почесне звання «Відмінник народної освіти», а в 1976 році він перший у районі стає учителем-методистом.

З 1985 року по 1990 рік директором школи працювала Шемчук Л.І., яка багато зробила по обладнанню школи.

З 1988 року на кошти Полтавської птахофабрики розпочата добудова школи і другого спортивного залу.

З 1990 року директором школи призначена Бідна Галина Григорівна.

Завершено будівництво другого типового спортивного і тренажерного залів.

Велику допомогу в будівництві школи нового приміщення надавали батьки, вчителі, учні під вмілим керівництвом директора школи. Добудову школи завершено. В школі навчається 440 учнів. Збільшується і педагогічний колектив.

На базі учнів нашої школи розгортає свою діяльність дитяча юнацько-спортивна школа з гірськолижного спорту при профкомі Полтавської птахофабрики, яка засноване ще в 1988 році.

За проханням адміністрації школи  з Корпусу Миру було призначено на роботу учителем англійської мови жителя Америки (штату Південна Кароліна) — Тімоті О’Брайєна.


Педколектив з Добровольцем Корпусу Миру Тімоті О’Брайєном.



Під час святкування 20-річчя школи, представники педколективу та громадськості.


          Знаменитим став 1997-1998 навчальний рік тому, що школа проліцензована як навчально-виховний комплекс, до складу якого входять гімназійні і загальноосвітні класи. Відкрито чотири гімназійні класи: 5-А,          6-А, 7-А, 8-А.

В школі вперше вводитися психологічна служба.  Поряд з цим педколектив співпрацює з кандидатом психологічних наук, викладачем Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка    В.Ф. Моргуном, який запропонував впровадити у навчально-виховний процес методику Волкова по виявленню професійних навичок учнів.

Поряд з традиційними святами в цьому році вперше пройшло свято «Посвяти в гімназисти», в якому брали   участь гімназійні класи.

 14 квітня 1998 року минає 85 років з часу відкриття в Стасях школи. Про це свідчать сторінки з її історії. На лінійці Галина Григорівна зачитала уривки про будівництво і відкриття школи в Стасях. Це було велике свято того часу. Адже з 1913 року розпочалося організоване навчання в селі. Саме ці події та з нагоди реорганізації загальноосвітньої школи в навчально-виховний комплекс і відкриття гімназійних класів і була присвячена урочиста лінійка. А щоб ці події залишилися пам’ятними, учні і вчителі школи при підтримці АТ «Полтавська птахофабрика» і виконкому сільської ради висадили каштанову алею біля навчального закладу. Було оголошено конкурс на кращу її назву. Надійшло багато пропозицій, але найбільш вдалою і найкраще обґрунтованою визначили назву «Алея Юності», автором якої стала учениця Литвиненко Олена.

Пам’ятним цей рік став ще й тому, що за ініціативою учнів школи перейменували центральну вулицю села з Полтавської на вулицю Яковенка.

У 1998-1999 навчальному році відбулася учнівська конференція, де було сформовано органи учнівського самоврядування, створено дитячу «Республіку старших і молодших». Вперше в школі обрано Президента Республіки, віце-президента та членів парламенту.

У цьому навчальному році гостем школи був коментатор державного українського телебачення Шарпанський Ю.О. Проводив зйомки шкільних кабінетів, учнів-гірськолижників. 29 грудня 1998 року увійде в історію школи, як день творчих зв’язків із колегами Зінківського НВК №1.

Дорогими для нас гостями були Світлана Прокопюк – громадянка США Мінеаполіс (1994 рік), Семір Раді – громадянин Угорщини (1995 рік), Лесь Осиченко – власний кореспондент газети «Урядовий кур’єр» (1999 рік), Валентина Коровайченко – начальник Управління ліцензування та акредитації Міністерства освіти України (1999 рік), Іван Володимирович Охріменко – начальник обласного управління  освіти (1996 рік), Борис Васильович Чичкало – начальник обласного управління освіти  (1993 рік), Володимир Іванович Мірошниченко – начальник управління освіти облдержадміністрації (2000 рік), Тамара Хохлачова, Олена Сергєєва, Тетяна Гайдук – менеджери програми викладання англійської мови Корпусу Миру  США, Володимир Федорович Моргун, Єрмоленко Л.В., Устименко Т.А. – кафедра психології Полтавського педагогічного інституту., Олег Смійчак – Корпус Миру США в Україні  (1998 рік), Товстуха Л.С. – народний художник, Самійло -  голова спілки художників, Олександр Баллабко – письменник, журналіст (2006 рік),   

Вперше в нашому Стасівському НВК 25 лютого 1999 року створено шкільне наукове товариство. Це надзвичайна подія в нашій школі. Особлива заслуга в цьому вчителів-ентузіастів, які з великою відповідальність взялися за цю нелегку справу. До товариства ввійшло 28 учнів, в яких в урочистій обстановці посвячено в члени. Вибрано також голову наукового товариства. З метою більш глибокого ознайомлення з діяльністю, змістом роботи було проведено зустріч з науковим керівником Диканського краєзнавчого музею Скориком Василем Петровичем, який детально розповів учням-науковцям про те, як потрібно готувати наукові роботи, де брати матеріали і як саме їх оформляти.

У школі створено і почав діяти дитячий центр «Барвінкова країна» для учнів 1-4 класів. 14 квітня для всіх молодших школярів був незвичайним. Їх посвятили в барвінчата, прикололи на груди значки з емблемою барвіночка. Вони вивчили основні закони, за якими живуть мешканці «Барвінкової країни», розповіли правила барвінчат.   

За відмінну підготовку до нового 1999-2000 навчального року школа відзначена Грамотою відділу освіти.

Зразковий ансамбль народного та сучасного танцю «Нове покоління», заснований у лютому 2000 року на базі Стасівської гімназії імені М. Башкирцевої, Диканського району, Полтавської області. 

Засновниками та керівниками колективу є Євгеній Віталійович та Людмила Веніамінівна Іванови.

До складу ансамблю та студії входять учні 1-11 класів, загальною кількість 50 чоловік.

23 березня 2000 року для нашої школи – це день незвичайний. Готуючись до 140-річчя з дня народження Марії Башкирцевої, було організовано зустріч з людиною, ім’я якої пов’язане кровними коренями з родом Башкирцевих. Лідія Петрівна Карамушко – одна з далеких родичів видатної художниці, показала те місце, де стояв маєток Башкирцевих.   

14 жовтня 2000 року на засіданні тридцятої сесії районної Ради двадцять третього скликання було прийнято рішення про присвоєння Стасівському НВК імені Марії Костянтинівни Башкирцевої, видатної художниці, яка народилася в селі Гавронці, з нагоди 140-річчя з дня її народження.

23 листопада 2000 року в стінах школи офіційно було відкрито кімнату-музей імені Марії Башкирцевої.

Стасівський навчально-виховний комплекс реорганізований в гімназію згідно рішення 15 сесії IV скликання Диканської районної ради від 10.08.2004 року.

У 2004 році надзвичайною подією для стін гімназії стало відкриття картинної зали, де розмістилися до двох десятків полотен майстра пензля – А.О. Калініченко. Це пейзажі, картини на історичні та філософські теми. На урочистості з нагоди відкриття прибув сам художник, який і перерізав стрічку. Він і провів першу екскурсію у галерею для учнів і педагогів, розповів свою біографію, подарував автопортрет, поділився роздумами про захоплення живописом. Коротко розповів про задуми створення кожної із картин і згадав деталі процесу роботи над подарованими полотнам.      

Маючи статус гімназії в навчальному закладі розпочало свою роботу наукове товариство «Еврика», до складу якого ввійшли 32 учні, з яких 16 готуються до захисту наукових робіт в гімназії і участі в районному захисті.

У 2007 році напередодні виборів до Верховної Ради України до гімназії завітала кандидат у депутати Народна артистка України Оксана Білозір. Яка зустрілася з учнями та вчителями гімназії та подарувала книгу Л.Горової «Відчинилося життя».

У 2009 році у Картинній галереї була презентована Книга Пошани гімназії, де мали можливість познайомитися із доробком членів наукового товариства «Еврика».

У цьому ж році вже  вдруге, посівши  І місце у районному огляді екологічних агітбригад, в рамках фестивалю «Збережемо Земну красу»; агітбригада «Горицвіт» (Олефір Н.Г.) стала учасницею обласного огляду.  

У 2010 році наша гімназія зустріла гостей: вчителів історії, української мови і літератури шкіл району. Присутні познайомилися з  кімнатою образотворчого мистецтва ім. М.Башкирцевої. були проведені уроки вчителями: Батир Л.В. (учитель української мови та літератури), Бідною Г.Г. (учитель історії).

Історичною датою для жителів нашого села стало 22 грудня 2010 р. В цей день на 2 сесії Стасівської сільської ради VІ скликання депутатами одноголосно був прийнятий Герб села Стасі, автором якого є художник-аматор Калініченко А.О. Активними учасниками розробки були і учні гімназії.

Команда дівчат Стасівської гімназії імені М. Башкирцевої. Фіналісти обласних змагань у місті Лубни.

2011 р. поклав початок створенню сільського музею: було відкрито зал Бойової Слави сільської ради.

2012 р. було відкрито мистецький зал музею. Активну участь у зборі матеріалів взяли учні і вчителі гімназії. Художнє оформлення здійснив художник Калініченко А.О.

ПЕДПРЕСА
Календар
«  Вересень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів